МОТИВ “L’ENNUI DEVIVRE ” В ПОЕЗІЇ П. ВЕРЛЕНА І ПЕРЕКЛАДАХ І. АННЕНСЬ КОГО: РЕЦЕПЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Анотація

Мета – з’ясувати, як реалізується перекладацька стратегія І. Анненського в рецепції та інтерпретації мотиву “l’ennui de vivre”, та визначити специфіку його трансформації у перекладах з П. Верлена.

Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» (“l’ennui de vivre”)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу “l’ennui de vivre”).

Результати. У статті розвинуто тезу про зумовленість типологічних збігів у реалізації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” складною системою контактно-генетичних зв’язків. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є процес поетичного перекладу. Проаналізовано поетичні твори П. Верлена у перекладах І. Анненського. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” у процесі поетичного перекладу, визначено перекладацькі стратегії І. Анненського.

Висновки. Віддаленість від оригіналів перекладів І. Анненського дозволяють визначити його перекладні тексти як вільні варіації. Відповідно до обраної поетом перекладацької стратегії визначається специфіка художнього втілення мотивного комплексу “l’ennui de vivre” засобами мови-реципієнта. Зроблено висновки про інтерпретацію поетом-перекладачем мотивного комплексу “l’ennui de vivre”, а саме: пом’якшення танатологічного мотиву, зміщення акцентів на мотив мук творчості, тенденція до зміни ритміко-синтаксичних особливостей оригіналів. «Туга життя» (“l’ennui de vivre”) трактується перекладачем не лише як особистісне переживання, але і як характерна риса світобачення епохи. За набором поетичних мотивів переклади І. Анненського з П. Верлена складають єдине ціле з його оригінальною лірикою.