КОНТЕКСТ І ДІЄСЛІВНА СЕМАНТИКА

Анотація

Статтю присвячено питанню семантичної типології дієслів, зокрема чотирьох великих класів: дії, процесу, стану і ставлення. Для потрактування дієслівної семантики в аспекті лексико-семантичної класифікації необхідно розглянути вплив контексту на значення дієслова. Наявні класифікації переважно ґрунтуються на першому, прямому, значенні дієслівної лексеми, однак у свідомості мовців часто першою асоціацією можуть бути друге й наступні, особливо переносні, значення.

Метою пропонованого дослідження є проаналізувати вплив суб’єкта, обставинних поширювачів і ширшого контексту, зокрема суб’єкта або предиката іншої предикативної частини, на визначення семантики дієслова. Фактичним матеріалом слугували результати анкетування, здійсненого двома етапами: спочатку респонденти мали покласифікувати дієслівні лексеми, потім ті самі дієслова, але в контексті за класами дії, стану, процесу та відношення.

Методи: анкетування для отримання фактичного матеріалу шляхом опитування респондентів; описовий метод для інвентаризації результатів анкетування з метою встановити основні особливості класифікації дієслівної семантики; контекстуального аналізу для з’ясування впливу окремих елементів контексту на потрактування значення дієслів і статистичного аналізу для встановлення співвідношень між окремими класами дієслів.

Результати. За результатами встановлено 3 групи дієслів: ті, що майже ідентично розподілені в контексті й поза ним; ті, що зазнали незначних змін у потрактуванні між окремими класами; ті, що виявили найбільші «зсуви» семантики в контексті. До першої групи респонденти зарахували однозначні дієслова й ті, що мають порівняно невелику кількість значень, що пов’язані між собою; до другої – тільки багатозначні дієслова з широкими властивостями метафоризуватися та різним функційним навантаженням; до третьої – багатозначні дієслова, що характеризовані вищим рівнем абстрактності. Окремі дієслова учасники анкетування поза контекстом не змогли зарахувати до жодної з груп (засіяти, розмірковувати, стукнути, викреслювати), проте в контексті такі слова розподілено. Також труднощі виявилися в покласифікуванні дієслова розмірковувати, яке деякі респонденти зарахували водночас до двох класів (дії та процесу поза контекстом і процесу і стану в контексті).

Висновки. Дослідження дало змогу резюмувати про вплив лексичних поширювачів на моносемічні та полісемічні дієслова, дієслова, що мають властивість метафоризуватися й десемантизуватися в структурі речення.