Опубліковано 2019-09-19
Ключові слова
- драма, п’єса, перспектива, точка зору, схемата, схемато-орієнтована мова, лінгвістичні маркери перспективи, лінгвостилістичні засоби
Анотація
У статті досліджено схемато-орієнтовану мову як лінгвістичний маркер перспективи у драмі на матеріалі п’єси Б. Шоу «Пігмаліон».
Драма як рід літератури є обмеженою у способах вираження перспективи через відсутність експліцитного наратора. У зв’язку з цим зроблено пошук способів реалізації перспективи саме у драматичному тексті. Перспектива у драматичному тексті може бути вираженою у пролозі, епілозі, авторських ремарках, діалогах персонажів, піснях хору, вбудованих наративах та репліках епічних героїв. У перспективі в тексті драми є лінгвістичні індикатори, одним із найпоширеніших вважаємо схемато-орієнтовану мову. Схемати є ментальними структурами, що відображають різні аспекти світу і використовується для організації знань. Схемато-орієнтована мова є мовою, що стосується певної схеми. У творі письменник навмисно може зображати персонажа відповідно до певної схеми. Схемато-орієнтована дає змогу читачеві, зокрема, зрозуміти авторську і персонажну перспективи у тексті та сформувати власну перспективу щодо персонажу або подій. Так, у п’єсі Б. Шоу «Пігмаліон» драматург використав схемато-орієнтовану мову для формування перспективи Генрі Хіггінса, що характеризує образ його студентки Елізи Дулітл. Отже, перспектива Генрі Хіггінса щодо Елізи Дулітл була представлена такими схемами, як «РІЧ», «НІХТО», «ТЯГАР», «СИЛА», «ВИТВІР МИСТЕЦТВА», сформовані за допомогою метафор, що дало змогу читачеві сформувати власну перспективу щодо образу Елізи Дулітл та інтерпретувати її образ відповідно до власних схем. Також було встановлено, що перспектива Генрі Хіггінса, що характеризує Елізу Дулітл, поступово змінювалась, що підтверджено зміною схем, що її характеризують. У результаті лінгвостилістичного аналізу засобів на позначення перспективи встановлено, що метафора є найпоширенішим стилістичним засобом, що використовується у схемато-орієнтованій мові задля вираження перспективи. Таким чином, передбачуваність схеми та її дешифровка робить читача зацікавленим у інтерпретації образу персонажа.