ТЕМАТИЧНІ СОЛОДОЩІ ЯК АКТУАЛЬНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО КУЛІНАРНОГО КАПІТАЛУ: МАС-МЕДІЙНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ

Анотація

В нашому столітті, особливо в останні 15 років, почали з`являтися та доволі швидко удосконалюватися авторські тематичні солодощі. Вони поступово розвиваються від елітарних, занадто коштовних, що розраховані на luxury споживання, до демократичних варіантів для широкого загалу. Неодноразово їхній зовнішній вигляд наслідується кондитерами для втілення в модних ласощах для святкового та щоденного вживання, отримує своєрідний, іноді доволі несподіваний художньо-образний, розвиток підчас трансформацій для різних типів аудиторії та більш ефективного бізнесу. Тематичні солодощі з наочними сюжетами, мотивами, героями, з виразною історією, яка розповідається матеріалами, можливостями, засобами – від образів до знаків – кулінарного та художнього мистецтв, стали не лише поширеними модерними проявами кондитерського вміння, а й провідними перевірками майстерності на фахових конкурсах, заходах цукерників. Вони отримали підримку від різних соціоментальних груп, яким притаманні розбіжні стандарти смаків, та навіть залучаються в якості складової інформаційно-психологічних операцій. Це потрібно враховувати й досліждувати з позиції формування, дії, довгострокових інтенцій національно-державного, суспільного, символічного, культурного капіталів та їх складової – кулінарного капіталу. Тематичні десерти утворили певну специфічну єдність з медіатекстами, передусім жанрів food фото та коротке відео. В статті увага зосереджена на food фото як простому медіажанрі в тому сенсі, що фото – репрезентант лише статичного зображення, його мови, композиції, кодів, риторики. Мета, завдання статті, по-перше, вмотивувати аксіологічну, ідеологічну злободенність, понятійно-категоріальну доцільність та методологічну необхідність розгляду саме змістовної форми тематичних кондитерських виробів, яку підтримують, підсилюють, розвивають їх медіатексти (передусім food фото) з позиції теорії культурного капіталу Бурдьє. По-друге, довести, що змістовна форма ласощів, відбита food фото, – це дієва, проте ще належним чином не оцінена, складова національно-культурного кулінарного капіталу, поняття, феномен якого розглядаються переважно з точки зору традиційного тлумачення гастрономічної культури в її зв’язках з соціальною, політичною культурами. По-третє, ескізно окреслити ті національні, загальнолюдські сенси і мови їхнього здійснення, які втілюють тематичні солодощі в якості національно-культурного кулінарного капіталу. Методи дослідження: концептуальні підходи, кроки, напрями, які обґрунтовані Бурдьє, Naccarato, LeBesco, de Solier, Buscemi, а також напрацювання семіотики. Результати дослідження. Для дослідження їжі в її єдності з мас-медіа активно вводяться, використовуються поняття кулінарний капітал (culinary capital), національний кулінариний капітал (national culinary capital), опосередковані харчові ландшафти (mediated foodscapes). Вони безпосередньо висхідні до теорії, методів Бурдьє, який обґрунтовував поняття, ідею культурного капіталу, та покликані прояснити нові соціально-політичні, повсякденні, символічні, етичні взаємини між суспільством, їжею, мас-медіа. Ідеї, підходи «Distinction» Бурдьє мають стати однієї з ключових теоретико-методологічні засад досліждення цілісності тематичних солодощів і медіатекстів. Тематичні десерти – ідеологічно дієві репрезентанти простору стилей життя. Тематичним солодощам в їх цілісності з медіатекстами притаманні властивості текстів трьох ключових видів, які складають стійку ідеологічно марковану систему координат і репрезентують цінності, смаки, сенси, котрі потрібно вміти «читати» і читати, декодувати. Висновки. Тематичні десерти-тексти, їхні food фото потрібно досліджувати на перетені кардинальних поворотів таких, як лінгвістичний, візуальний, емоційний. Тематичні солодощі, їх медіатексти – прояви різних типів капіталу та мови їх реалізації. Вони є інформаційно плотно насиченою їжею, яка репрезентує, як правило, елітарні місця, майданчики, режими (Naccarato, LeBesco) споживання витончених, ідеологічно, змістовно, сюжетно насиченних ласощів. Єдність ласощів і медіатекстів набуває, активно розвиває цінності, норми, сенси, функції, які спряють розросту бізнесу, зміцненню полів економіки, соціальності та мистецтва, станартів смаків (Бурдьє), піднесенню творчих здібностей цукерників, фотографів, журналістів, фахівців з реклами, PR, зміцненню державної, національної, громадської свідомості у різних поколінь, верств населення. Це відбувається за допомогою «масмедійно-гастрономічної мови».