№ 102 (2026): Південний архів (філологічні науки)
Теорія літератури

НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: ЗМІНА КУЛЬТУРНИХ ПАРАДИГМ ЧИ ГЕТЕРОХРОНІЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ФІЛЬТРІВ

PDF
  • Юлія Дмитрівна Крюкова
Юлія Дмитрівна Крюкова
Волинський національний університет імені Лесі Українки
DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2026-102-4

Опубліковано 2026-04-28

Ключові слова

  • Premodernism, Modernism, Postmodernism, Metamodernism, culture, literature, linearity, rhizome
  • Домодерн, Модерн, Постмодерн, Метамодерн, культура, література, ризома, лінійність
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Анотація

Представлене дослідження пропонує концептуальне переосмислення літературознавчої царини як метапростору, де різні дисциплінарні складові й різновекторні історико-теоретичні парадигми не взаємовиключають одна одну, а генерують цілісне поле інтерпретаційної взаємодії. Мета розвідки полягає в обґрунтуванні твердження про те, що сучасний стан літературознавчої думки повинен діяти в режимі консолідації й накладання концептуальних режимів аналізу, а не розмежування, стати інтегративним метапростором, який функціонує на перетині різноманітних культурно-історичних режимів. Методи дослідження формуються як комплекс складових аналізу та синтезу при вивченні джерел із зазначеної проблематики, порівняльно-типологічного методу при встановлені спільних та відмінних рис становлення лінійного й ризоматичного типів мислення. Поєднано структурний, деконструктивний та культурологічний підходи, що дає можливість окреслити сучасну літературознавчу царину як поліцентричний та міждисциплінарний вимір. Результати. Літературознавчі виклики, які нині диктує доба, продиктовані мультитемпоральною перспективою сьогодення. Відтак Новітні тенденції літературознавства (НТЛ) покликані стати своєрідною реакцією на ту поліфонічність ситуації, що склалась й рухатись від регламентованої історичності та жорстких епохальних схем до динамічної інтерпретаційної платформи, що робить можливим прочитання будь-яких режимів не нарізно, а у взаємодії. У ході дослідження доведено, що НТЛ відіграють функцію метадискурсивної рамки, що абсорбує надбання класичного літературознавства, структурно-семіотичних підходів, постмодерної деконструктивної критики, культурологічних і міждисциплінарних підходів. Запропоновано аргументацію, що Домодерн, Модерн, Постмодерн, Метамодерн доцільно трактувати не як автономні епохи, а як концептуальні фільтри, які присутні в тій чи іншій мірі, в будь-якому часовому контексті. Обґрунтовано перспективу, що дає можливість долати лінійність схем розвитку літературознавства й перейти до багатовимірних оптик. Домодерн тут корелюється з сакрально-міфологічним горизонтом, Модерн відповідає раціонально-суб’єктним й структурним налаштуванням, Постмодерн працює в режимі деконструкції центрів та великих наративів і Метамодерн характеризується новим синтезом та емоційно-ціннісною заангажованістю. Висновки. Зроблено підсумки про те, що сучасне літературознавство постає відкритим метапростором, де співіснують різні концептуальні фільтри, формується якісно нова культура читання й теоретичних рефлексій.

PDF

Посилання

  1. Apter E. Against world literature : On the politics of untranslatability. London; New York : Verso, 2013. 384 p.
  2. Assmann A. Cultural memory and Western civilization : Functions, media, archives. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 408 p.
  3. Barthes R. Mythologies. New York : Hill and Wang, 1972. 160 p.
  4. Barthes R. Image-Music-Text. New York : Hill and Wang, 1977. 220 p.
  5. Bauman Z. Liquid modernity. Cambridge : Polity Press, 2000. 228 p.
  6. Bennett J. Vibrant matter: A political ecology of things. Durham; London : Duke University Press, 2010. 176 p.
  7. Bhabha H. K. The location of culture. London; New York : Routledge, 1994. 408 p.
  8. Braidotti R. The posthuman. Cambridge : Polity Press, 2013. 230 p.
  9. Chakrabarty D. Provincializing Europe: Postcolonial thought and historical difference. Princeton, NJ : Princeton University Press, 2000. 336 p.
  10. Chakrabarty D. The climate of history in a planetary age. Chicago : University of Chicago Press, 2021. 272 p.
  11. Crutzen P. J., Stoermer E. F. The Anthropocene. Global Change Newsletter, 2000. No. 41. P. 17-18.
  12. Damrosch D. What is world literature? Princeton; Oxford : Princeton University Press, 2003. 324 p.
  13. Derrida J. Writing and difference. Chicago : University of Chicago Press, 1978. 445 p.
  14. Derrida J. Différance. Margins of philosophy. Chicago : University of Chicago Press, 1982. P. 1–27.
  15. Foucault M. The archaeology of knowledge. New York : Pantheon Books, 1972. 245 p.
  16. Foucault M. Power/Knowledge: Selected interviews and other writings 1972–1977. New York : Pantheon Books, 1980. 270 p.
  17. Habermas J. Modernity – an incomplete project. Foster H. (Ed.). The anti-aesthetic: Essays on postmodern culture. Seattle : Bay Press, 1981. P. 3–15.
  18. Haraway D. Staying with the trouble: Making kin in the Chthulucene. Durham; London : Duke University Press, 2016. 312 p.
  19. Kirby A. Digimodernism: How new technologies dismantle the postmodern and reconfigure our culture. New York :Continuum, 2009. 248 p.
  20. Latour B. Reassembling the social: An introduction to Actor-Network-theory. Oxford : Oxford University Press, 2005. 316 p.
  21. Latour B. We have never been modern. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1993. 157 p.
  22. Latour B. Down to earth: Politics in the new climatic regime. Cambridge : Polity Press, 2018. 140 p.
  23. Lévi-Strauss C. Structural anthropology. New York : Basic Books, 1963. 410 p.
  24. Lyotard J.-F. The postmodern condition: A report on knowledge. Minneapolis : University of Minnesota Press, 1984. 110 p.
  25. Massumi B. Parables for the virtual: Movement, affect, sensation. Durham; London : Duke University Press, 2002. 312 p.
  26. Mignolo W. D. The darker side of Western modernity: Global futures, decolonial options. Durham; London : Duke University Press, 2011. 472 p.
  27. Mignolo W. D., Walsh C. E. On decoloniality: Concepts, analytics, praxis. Durham : Duke University Press, 2018. 296 p.
  28. Moretti F. Distant reading. London; New York : Verso, 2013. 240 p.
  29. Jockers M. L. Macroanalysis: Digital methods and literary history. Urbana; Chicago; Springfield : University of Illinois Press, 2013. 216 p.
  30. Ricoeur P. The conflict of interpretations: Essays in hermeneutics. Evanston : Northwestern University Press, 1974. 512 p.
  31. Srnicek N. Platform capitalism. Cambridge; Malden, MA : Polity Press, 2017. 140 p.
  32. Vermeulen T., van den Akker R. Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2010. Vol. 2. P. 1–14.
  33. Vermeulen T., van den Akker R. (Eds.). Metamodernism: Historicity, affect, and depth after postmodernism. London; New York : Rowman & Littlefield, 2017. 240 p.
  34. Weber M. “Objectivity” in social science and social policy. The methodology of the social sciences. New York : Free Press, 1949. P. 49-112.
  35. Williams R. Marxism and literature. Oxford : Oxford University Press, 1977. 226 p.